Языки:
Ru
|
En
7 марта 24, 03:40
Dmitry MetalLord
Лирика : Dub Buk : Іду Нa Ви : Лють Нашої Вiтчизни
0-9
A
B
C
D
E
F
G
H
I
J
K
L
M
N
O
P
Q
R
S
T
U
V
W
X
Y
Z
Лють Нашої Вiтчизни
Іду Нa Ви (2002)
Dub Buk
[
Вся лирика от Dmitry |
Назад
]
8 февраля 10, 21:58
Ти димом дихала, але жила
Під гнітом лиха Ти також була.
І Твої подвиги і біль війни
Все пам'ятаєм Ми - Твої Сини!
Дим Гіркий на Землю Нашу наближається...
Гей, одягнений у лати Дух Слов'янський, дужий Дух,
Ти візьми свій меч булатний, Ти візьми дубовий лук.
На коня на бойового Ти сідай - пишання є в Тебе.
І вівцю убогу меч булатний твій уб'є...
Стинай же, меч булатний, псів, жени їх звідси геть!
Як крижана завірюха, немов лебідь в синім небі,
Плаче Русь і стогне глухо знов над долею своєю
Сльози лиха, сльози чорні, сльози Нашої Вітчизни.
Чи хіба Ми вже не можем опиратися чужині?!
Обіцяння Святослава згинуло, мов сніг весною?!
Гей, Язичник заповзятий, закипи лютою тьмою!
Князь Святослав, повстань і подивись на небо,
На Землю, на Ліса і запитай у себе:
"Хто Одягнув Тебе в ганьбу, Земле Слов'янська?"
Я виновім тобі: "Жидюга християнська!"
Забули Твій суворий погляд,
Втопили Честь Твою в Дніпровських водах,
Алє Твої Слова, Твоє Бажання
байстрюк не зміг сховати навіть в храмі!
Гей, Слов'янський Рід, обернись,
З нами Святослав - Князь Русі,
З нами Його Полк - Його Честь,
Він - Перунів меч, Яві Син!
Слово Твоє незламне, мов камінь, і сповнене Пишанням
За Рідну Землю - їй Вільній, Славетній клятва надійна.
Пам'ять вічна Тобі. Хай Боян заспіває во славу свої
Гімни тріумфу, подяки і смутку за ті небачені дні.
Слава князю Святославу! Вічна Слава!
Я пишаюсь, що Я Слов'янин!
Це Моя Земля і пан тут один!
Пан - Народ Слов'янський.
Очі Твої ясні хай засяють світом, білим оксамитом.
Гей, Слов'янська кров - Арійський бальзам,
Доблесть Твоя, князь Святослав!
Батько - Сонне Ясне! Мати -Земля Прекрасна!
Святослав - Пишання Нації, Лють Вітчизни Нашої!
Блискавка лясне жалом сліпучим,
Меч Святослава - вістря блискуче,
Голос величний : "Я повернувся!"
Погляд гарячий з неба метнувся...
Погляд сповнен, вогнем наповнен. Палає Слов'янська душа.
Лють на гамуз сітку чужинну гепне.
Дівоча сльоза палить душу мою, немов жало.
Жало - загострений ніж .
Це сльоза, це краплина кривава, це Духа Слов'янського Міць!
Ти - Бог, ти - Дід, ти - Рід, ти - Честь, ти - Правда,
Ти - Гнів, ти - Лють, ти -Світ, ти - Князь, ти - Помста!
Гей во Славу Князя Святослава пісню ми співаємо.
Дух Слов'янський Рідний Давній, гей, підіймемо.
Дід-Дуб-Сніп нехай віками в серці залишається,
А Земля-Матуся Наша внуками пишається!
Під гнітом лиха Ти також була.
І Твої подвиги і біль війни
Все пам'ятаєм Ми - Твої Сини!
Дим Гіркий на Землю Нашу наближається...
Гей, одягнений у лати Дух Слов'янський, дужий Дух,
Ти візьми свій меч булатний, Ти візьми дубовий лук.
На коня на бойового Ти сідай - пишання є в Тебе.
І вівцю убогу меч булатний твій уб'є...
Стинай же, меч булатний, псів, жени їх звідси геть!
Як крижана завірюха, немов лебідь в синім небі,
Плаче Русь і стогне глухо знов над долею своєю
Сльози лиха, сльози чорні, сльози Нашої Вітчизни.
Чи хіба Ми вже не можем опиратися чужині?!
Обіцяння Святослава згинуло, мов сніг весною?!
Гей, Язичник заповзятий, закипи лютою тьмою!
Князь Святослав, повстань і подивись на небо,
На Землю, на Ліса і запитай у себе:
"Хто Одягнув Тебе в ганьбу, Земле Слов'янська?"
Я виновім тобі: "Жидюга християнська!"
Забули Твій суворий погляд,
Втопили Честь Твою в Дніпровських водах,
Алє Твої Слова, Твоє Бажання
байстрюк не зміг сховати навіть в храмі!
Гей, Слов'янський Рід, обернись,
З нами Святослав - Князь Русі,
З нами Його Полк - Його Честь,
Він - Перунів меч, Яві Син!
Слово Твоє незламне, мов камінь, і сповнене Пишанням
За Рідну Землю - їй Вільній, Славетній клятва надійна.
Пам'ять вічна Тобі. Хай Боян заспіває во славу свої
Гімни тріумфу, подяки і смутку за ті небачені дні.
Слава князю Святославу! Вічна Слава!
Я пишаюсь, що Я Слов'янин!
Це Моя Земля і пан тут один!
Пан - Народ Слов'янський.
Очі Твої ясні хай засяють світом, білим оксамитом.
Гей, Слов'янська кров - Арійський бальзам,
Доблесть Твоя, князь Святослав!
Батько - Сонне Ясне! Мати -Земля Прекрасна!
Святослав - Пишання Нації, Лють Вітчизни Нашої!
Блискавка лясне жалом сліпучим,
Меч Святослава - вістря блискуче,
Голос величний : "Я повернувся!"
Погляд гарячий з неба метнувся...
Погляд сповнен, вогнем наповнен. Палає Слов'янська душа.
Лють на гамуз сітку чужинну гепне.
Дівоча сльоза палить душу мою, немов жало.
Жало - загострений ніж .
Це сльоза, це краплина кривава, це Духа Слов'янського Міць!
Ти - Бог, ти - Дід, ти - Рід, ти - Честь, ти - Правда,
Ти - Гнів, ти - Лють, ти -Світ, ти - Князь, ти - Помста!
Гей во Славу Князя Святослава пісню ми співаємо.
Дух Слов'янський Рідний Давній, гей, підіймемо.
Дід-Дуб-Сніп нехай віками в серці залишається,
А Земля-Матуся Наша внуками пишається!
[
Просмотров: 378
| Комментариев: 0
]
Комментарии
Нет ни одного комментария